Співробітники Археологічного Центру «Спадщина» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в ході історико-краєзнавчого дослідження знайшли і локалізували місце розташування літньої ставки ханів Золотої Орди XIV століття на території Попаснянського району Луганської області.
Місце бази золотоординських ханів далівським археологам вдалося знайти за концентрацією підйомного матеріалу. Ставкою ханів виявився гребінь вузького вододільного плато діаметром трохи менше кілометра, обмеженого з півдня і півночі ярами. Плато полого спускається до джерел питної води і до переправи на лівобережну донецьку пойму - якраз навпроти сучасного оздоровчого табору «Зоря» Кремінського району. Місце розташування табору обрано дуже вдало: звідси відкривається мальовничий вид, а на навколишніх пагорбах, як припускають археологи, були розміщені сторожові застави.
Археологи припускають, що виявлена ставка належала хану Абдаллаху (1361-1370 роки). Цей хан був нащадком відомого хана Узбека, що розповсюдив у 1320 році іслам в Орді та заборонив посилати на Русь баскаків для збору данини. По суті Абдаллах-Хан був останнім ханом з династії Батия, тобто Батугідом. Він отримав владу при підтримці могутнього полководця і беклярбека Мамая.
(Читати більше)
Александр Гогун
ТРАГЕДИЯ ВОССТАНИЯ В ЛЬВОВСКОМ ГЕТТО
ГЛАЗАМИ ПОЛЬСКОГО ПОДПОЛЬЩИКА
Вторая мировая война дала миру не только примеры чудовищнейших преступлений, расцвета деспотизма и рабства, но и многочисленные случаи героизма, а также практического подтверждения той очевидной вещи, что человек рождён свободным и рождён для свободы. Вот и публикуемый ниже документ, на который автор во время исследования по смежной теме случайно наткнулся в Варшаве, как нельзя более ярко свидетельствует о том, что любой человек, в какой бы ситуации он не оказался, может сам выбирать свой путь - вне зависимости от национальности этого человека или его социального положения.
Приводимое свидетельство эпохи находится в Варшаве, в Архиве новых актов (Archiwum Aktów Nowych - ААН), в фонде № 207 - собрание документов Народных вооружённых сил (Narodowe Siły Zbrojne - НСЗ). Это была польская подпольная организация, во время Второй мировой войны, активно боровшаяся против нацистов и коммунистов. НСЗ не подчинялась руководству самой крупной и известной польской структуры Сопротивления - национально-демократической Армии Крайовой (АК), так как, в отличие от последней, была консервативно-националистической и, следовательно, радикально антисоветской. НСЗ имела на всей территории Польши, в состав которой до войны 1939 г. входила часть Литвы, Западная Украина и Западная Белоруссия, разветвлённую структуру подполья, включающую в себя соответствующие разведывательные отделы. Местные организации НСЗ периодически составляли отчёты о ситуации для своего центрального руководства. Один из этих отчётов - из «Округа Львов» - и приводится ниже. К сожалению, документ без подписи, хотя предыдущие точно такие же донесения подписаны Леоном Вжосом (Leon Wrzos).
Т
( Читати більше )
Итак, перед нами разные модели поведения людей трёх национальностей, представители каждой из которых обладают одинаковым социальным статусом.
Одни евреи поднимают восстание, практически без оружия бесстрашно бросаясь на сильнейшего врага, другие помогают нацистам в «окончательном решении еврейского вопроса». Одни украинские полицаи отказываются участвовать в убийствах евреев, либо убегают вместе с ними, обрекая себя на риск жизни в подполье и вероятных кар со стороны приближающихся Советов, либо практически по доброй воле отправляются в нацистский концлагерь, скорее всего, на смерть - с «отказниками» и дезертирами нацисты, особенно в конце войны, не церемонились. Другие украинские полицаи ищут беглецов - как своих соплеменников, так и евреев, - а также расстреливают найденных мятежников. И, наконец, одни немецкие полицейские осуществляют геноцид, другие, - нарушая присягу, - отпускают охраняемых ими евреев и бегут, скорее всего, в леса Львовщины, где на тот момент против немцев сражались красные, украинские и польские партизаны.
Львов. У них практически нет шансов пережить войну. Только не во Львове.
( Читати більше )
"Еврейский мир", № 13-14 (267-268), июль 2005 г.
Дуже цікава відео-інфографіка про те, як за останнє тисячоліття мінялася політична мапа Європи: змінювалися кордони, альянси, об'єднання, території, щезали та народжувалися країни.
Відбувалися захоплення земель та їх звільнення, імперії зростали або зменшувалися - одним словом, дивіться краще самі!
(Дивимося ВІДЕО)
Кадри німецької фотохроніки про бій 8 липня 1944 року в районі Мецейова (нині смт. Луків Турійського району)
Протягом 30 хвилин 5-м тп СС і 5-м артилерійським полком СС було підбито 103 танки радянського 11 танкового корпусу, з них 75 знищені.
Дубенська в’язниця
AK Soldiers, August 1944.
(AK) Soldiers from Gory Swietokrzyskie, 1943.
1941-1942, Wieś ukraińska, fotografia wykonana przez żołnierza Wehrmachtu podczas ofensywy wojsk niemieckich.
Maj 1925, Budki Snowidowickie, powiat Sarny, Wołyń
Підпис під фото "Odprawa służbowa z zastępcą bolszewickiej strażnicy w Budkach Snowidawickich"
Oddział zwiadowczy 2 Pułku Ułanów wśród zabudowań na skraju wsi.
1920, Warszawa, Polska
Przemarsz żołnierzy Dywizji Syberyjskiej przez ulice Warszawy
Lato 1920, Warszawa - Radzymin, Polska
Kolumna jeńców bolszewickich na drodze z Radzymina do Warszawy.
Maj 1920, Kijów, Ukraina
Wkroczenie wojsk polskich i ukraińskich do miasta.
( Ще фото )
Броньовик Austin-Kegresse "Lis" захопленийпід час бойових дій з більшовиками в Житомирі в квітні 1920 r., попередня назва - "Путіловець". Після війни броньовик встановлено як пам'ятник в Centrum Wyszkolenia Broni Pancernych w Modlinie.
Броньовик Garford-Putilov "Zagłoba"
Листопад 1920, Ukraina
Кін над могилою Jerzego Bąkowskiego, 2 Pułku Ułanów. J. Bąkowski загинув під селом Borniki 5 листопада 1920
1919-1920, Большевицький комісар перед червоноармійцями.
1925, Lwów, Polska
Американська делигація біля пам'ятника американським пілотам з ескадрильї im. Tadeusza Kościuszkа, загинувших під час польсько-більшовицької війни.
Це була не перша втрата німцями бронепоїздів в районі Ковеля. У ході боїв березня – квітня 1944 року отримали значні пошкодження від вогню радянської артилерії 10-й та 27-й бронепоїзди, які були відправлені на ремонт до бази танкових військ в Рембертові поблизу Варшави. Пізніше 27-й був відновлений, а 10-й списаний на металобрухт .
Протистояти цьому витвору німецьких інженерів отримав завдання 31-й Горьківський окремий дивізіон бронепоїздів під командуванням майора Володимира Михайловича Морозова.
Дивізіон був сформований 21 лютого 1942 року в Московському військовому окрузі. До його складу увійшли збудовані лютому 1942 року робітниками заводу ім. Дзержинського та залізничниками Мурома БЕПО № 659 „Ілля Муромець” та за такими ж кресленнями в депо «Горький – пасажирський» БЕПО № 702 „Козьма Мінін”. Бронепоїзди, обладнані 45 міліметровою бортовою та 20 мм верхньою бронею мали на озброєнні гармати Ф-34 (76 мм) в танкових баштах (Т-34), 25 та 37 мм напівавтоматичні зенітні гармати, реактивні установки типу М-8 („Катюша”), кулемети „Максим” та ДТ. Разом з десантно-мінометною ротою чисельність особового складу дивізіону складала 335 солдат і офіцерів.
( далі )
Проти них стали 20 тисяч орликовських і гордієнківських козаків , 30 тисяч татар-орди і 60 тисяч осман-орди ,шведські добровольці. 9 липня вони розгромили військо царя на річці Прут, оточили , фактично полонили царя. У битві полягло 10 тисяч гетьманців.
Цар попросив переговори."Великим золотом" , привезеним з Москви , переданим візірові Мехмет - паші , цар відкупився з полону ,підписав ганебний для Московії Прутський мир. Зобов'язався вивести усі гарнизони з правобережжя ,повернути Азак і Таґанроґ , зрузнувати Новобогородицьку фортецю, Кам'яний затон , поклявся особисто не воювати проти Османії (цю клятву виконав ) .
1712 року султан Ахмет ІІІ категорично вимагав від царя вивести всі московські війська з Гетьманщини. Але нове "Велике золото " від царя візірові зняло це питання.
* * використани
матеріали з праць Миколи Галичанця ,автора книг " Москвино
-великороссо-русська тюрська кипчацька ординська нація" ( у двох
книгах)
Maj 1920, Kijów, Ukraina
Входження військ польських і українських до міста. Польські вояки на Хрещатику.



